Ми сьогодні побачили наочну різницю між теперішніми Баварією і Барселоною.
Перша — машина, яка здатна тримати темп майже весь матч, і через це маємо 0-5. Друга - розібрана командно, але індивідуальна сильна. Трохи нам пощастило в першому таймі, і тому тільки 1-0.
В другому таймі, коли фізика у барси підсіла, потужності процесорів наших буратін стало вистачати, щоб помічати вільні зони і вряди-годи віддавати загострюючі передачі. Теоретично міг залетіти якийсь дурак і тоді б били п'яткою в грудь про геній будулая.

Найсвітліша пляма - це, звісно, Шапаренко. ЙОму вже вистачає потужності процесора, щоби грати про барси, хай і такої. Але грати нема з ким по суті. Якби потрапив в нормальний чемпіонат і до тренера, то легко б повторив успіх Яремчука чи Малиновського, а може й перевершив.
Але суркіс не віддасть, звісно.

Я, звісно, особа заангажована, але я не бачу якогось якісного ривка чи хоч напів ривка в колективній грі команді. І це, перш за все, провалена психологія. Я не знаю що їм там розповідає будулай, але поки все сумно. Грати (просто демонструвати якусь думку на полі) проти супротивників вище середнього рівня ми не можемо. Не кажучи вже про більше.