Цитата:

Можу сказати прямо й чітко: в нас не було жодного уявлення про майбутнє української незалежної держави. Скажу більше: коли ця держава була утворена й Кравчук запропонував першим з нашого крила спробувати себе в державній владі, то… ми не знали, які телефони куди дзвонять

Цитата:

І ми настільки ошаліли від того, що держава є, що ми фактично добровільно погодилися, що управляти нею мають ті, хто знає, як це робити. А це були комуністи, які швиденько кинули партійні квитки. Вони нас обіграли лівою ногою. Тому що вони знали механізми здійснення влади, а ми — ні. І нас туди взяли як ширму. До речі, це була єдина причина, чому Чорновіл не ризикнув прийняти пропозицію Кравчука й очолити Кабмін. А Кравчук прийшов на з’їзд Руху в 1992 році й запропонував Чорноволу й Рухові: беріть владу. Він був готовий віддати Чорноволу посаду прем’єр-міністра. Але Чорновіл боявся, бо він не знав, як управляти державою. Для нас це був капєц повний. Що таке кабінети…

Цитата:

І ми пішли з ним домовлятися. Володя взяв покійного Кушнарьова, я — Ємця, ще двох. Кучма жив на 16-му поверсі готелю “Київ”, а Філенко — жив в готельному номері на 14-ому поверсі. Ми запросили Кучму до себе — типу посидіти, випити, погомоніти. В кінці кажемо: “Леонід Данілич, тут така ситуація — ви б не хотіли стати прем’єром”, а той каже: “Та пішли ви нафіг”...... Коли він послав нас під три чорти і пішов до себе в номер. І ми вже сиділи розстроєні, через 15 хвилин він вертається назад й каже: “Ну й х-й з вами, йду в прем’єри”.

Кто не читал - очень интересное интервью, немножко закулисный взгляд на историю Украины от 1991 года